Рік: 2016
Казкотерапія, як інструмент передачі досвіду «з вуст в уста». Це спосіб виховання у дитини особливого ставлення до світу, прийнятого у даного соціуму. Казкотерапія - це спосіб передачі індивідууму (частіше дитині) необхідних моральних норм і правил. Ця інформація закладена в фольклорних казках і переказах, билинах, казках. Найдавніший спосіб соціалізації і передачі досвіду.
Казкотерапія як інструмент розвитку. У процесі слухання, придумування і обговорення казки у дитини розвиваються необхідні для ефективного існування фантазія, творчість. Він засвоює основні механізми пошуку і прийняття рішень. Ці ж механізми працюють і у дорослих, саме тому багато тренера і коучі використовують казки в роботі, щоб допомогти знайти клієнтам більш ефективний спосіб вирішення життєвих завдань.
Казкотерапія як наратив. Слухаючи і сприймаючи казки людина, вбудовує їх у свій життєвий сценарій, формує його. У малюків цей процес, особливо яскравий, багато дітей просять читати їм одну і ту ж саму казку по багато разів. У деяких психотерапевтичних підходах (наприклад, юнгіанство, наративна психотерапія) цим улюбленим дитячим казкам приділяється особлива увага.
Казкотерапія, як психотерапія. Робота з казкою спрямована безпосередньо на лікування і допомогу клієнту. Казкотерапевт створює умови, в яких клієнт, працюючи з казкою (читаючи, придумуючи, розігруючи, продовжуючи), знаходить вирішення своїх життєвих труднощів і проблем. Можливі як групові, так і індивідуальні форми роботи.
Задяки проекту, надруковано 500 книжок для діток з різних медичних установ.
Більше інформації про проект Ви знайдете тут.